У травні  розвиток усіх сільськогосподарських культур відбувався із значним випередженням середніх багаторічних строків внаслідок підвищеного теплозабезпечення, обумовленого значно вищим за норму температурним режимом як у травні, так і в квітні.

Упродовж квітня-травня на переважній частині території країни спостерігався дефіцит опадів. Лише у західній частині країни та крайніх північних районах їх кількість за два місяці весняної вегетації склала 80-120% норми. На решті території недобір весняних опадів складав 40-70% від норми. У багатьох районах південних областей та  АР Крим за 2 місяці випало лише 5-15 мм опадів (норма -70-80 мм).

Внаслідок таких погодних умов розвиток та формування урожаю усіх сільськогосподарських культур залежали від кількості травневих опадів, які були вкрай нерівномірними і мали різну ефективність.

 У західних областях переважала помірно тепла дощова погода. запаси продуктивної вологи були на рівні достатніх та оптимальних, складалися сприятливі агрометеорологічні умови для вегетації  усіх с.-г. культур. Однак,  ряд площ були зволожені надмірно,  з підвищенням відносної вологості повітря значно зросла ураженість рослин грибковими захворюваннями.

У північних та центральних областях умови для формування урожаю усіх с.-г. культур складалися в цілому сприятливо, за винятком районів, де відмічалися сильні зливи, шквали, град, які пошкодили посіви с.-г. культур та городні культури. Зволоження ґрунту у цьому регіоні було достатнім.

У східних областях, порівняно із попереднім періодом, агрометеорологічні умови  для формування і наливу зерна ранніх хлібів дещо покращилися завдяки опадам та підвищенню вологості повітря, однак зволоження ґрунту на багатьох площах на кінець травня  залишалося незадовільним.

Несприятливі умови для формування урожаю усіх сільськогосподарських культур зберігалися на більшості площ  АР Крим,  Херсонської, Миколаївської, багатьох районах Луганської,  Запорізької, Донецької та Одеської областей. Зволоження метрового шару ґрунту під ранніми зерновими культурами  на більшості площ залишалося критичним. Внаслідок засухи відмічалося передчасне пожовтіння та засихання стебел та  рослин. На багатьох площах вказаних областей та окремих площах східних та центральних областей зерно  озимих культур (місцями ярового ячменю) надзвичайно рано досягло молочної стиглості, що негативно позначиться не урожайності.