Заєць С.О.

                                                                                                            зав. відділу агротехнологій,

                                                                                                                         кандидат с.- г. наук 

Колченко А.В.

                                                                                                                    м. науковий співробітник

                                                                                                                           Тараненко О.Ю.

  м. науковий співробітник

Інститут зрошуваного землеробства НААН України

м. Херсон

На Півдні України посівам пшениці озимої восени істотну шкоду завдають грибні хвороби, такі як фузаріозна і гельмінтоспоріозна кореневі гнилі, борошниста роса, бура іржа та інші шкідливі організми.

Захист сходів та молодих рослин у колективних, фермерських та одноосібних господарствах в осінній період досягається шляхом передпосівної обробки насіння фунгіцидними та інсектицидними протруйниками з подальшою обробкою посівів необхідними пестицидами згідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Це потребує значних матеріальних витрат на проведення захисту рослин і створює певну небезпеку довкіллю за рахунок залишків пестицидів.

З метою оптимізації фітосанітарного стану посівів озимої пшениці з мінімальним пестицидним навантаженням, одержання екологічно чистої продукції без втрат урожаю та скорочення матеріальних витрат на захист зернових колосових від шкідливих організмів вивчали ефективність нового протруйника Скарлет, м.е. (0,4 л/т). Цей препарат є унікальним двокомпонентним мікроемульсійним протруйником насіння, який містить у своєму складі 100 г/л імазалілу та 60 г/л тебуконазолу з біоактиватором стимулювання росту рослин. Завдяки системній дії, Скарлет ефективний як проти поверхневих, так і проти внутрішньої насіннєвої інфекції. Варто відмітити, що імазаліл, який входить до складу протруйника Скарлет, справляє на культуру локально-системну дію і концентрується переважно у кореневій системі, захищаючи її від ґрунтової інфекції. А тебуконазол трансформується та проникає у колеоптиль, захищаючи надземні органи. Таким чином Скарлет легко вирішує проблему із борошнистою росою та кореневими гнилями (фузаріозної, гельмінтоспоріозної ).

Дослідження виконували на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства  НААН в 2011-2012 рр. Схема досліду включала варіанти:

  1. Контроль (без протруювання насіння);
  2. Скарлет, м.е. (0,4 л/т ).

Ґрунтово-кліматична зона – південний Степ України. Ґрунт дослідної ділянки – темно-каштановий, середньосуглинковий, слабкосолонцюватий із вмістом гумусу в орному шарі 2,26%. Середній вміст основних елементів живлення в шарі ґрунту0-50см: нітратного азоту – 0,23%; рухомого фосфору – 0,16% та обмінного калію – 32,3 мг/100 г. Клімат жаркий, посушливий. Середньорічна температура повітря – 9,3-10,7º С, річна сума опадів коливається в межах 360-475 мм. Вегетаційний період триває 215-248 днів, а безморозний – 167-223 дні. Сума температур вище 10º С, що характеризують теплозабезпеченість рослин, складає 3200-3500º С.

Дослідження проводили на озимій пшениці сорту Херсонська безоста (еліта), яку вирощували за загальноприйнятою технологією. Попередник – озима пшениця. Сівбу проводили в оптимальні строки (20-22 вересня). Методика проведення досліду загальноприйнята.

Дослідженнями встановлено, що лабораторна схожість насіння на варіанті із застосуванням протруйника Скарлет була на 3,4% вище контролю. Крім того насіння оброблене протруйником практично було здоровим (фото 1, а), а на контрольному варіанті було уражене пліснявими грибами (фото 1, б).

Фото 1. Вплив протруйника Скарлет на лабораторну схожість насіння пшениці озимої

Обліки польової схожості насіння показали, що масові сходи пшениці озимої на варіанті Скарлет з’явились на день раніше. Польова схожість насіння, яке обробляли протруйником Скарлет (93,7%), на 4,2% була вище контролю, що свідчить про відсутність фітотоксичності протруйника (табл. 1).

Таблиця 1. Ефективність протруйника Скарлет на пшениці озимій в умовах зрошення  (сорт Херсонська безоста)

Протруйник

Норма витрати препарату, л/т

Сила росту, %

Лабораторна схожість, %

Польова

 схожість, %

Контроль (без протруєння)

0

92,4

94,5

89,5

Скарлет, м.е.

0,4

94,3

96,6

93,7

 

Цей фактор має важливе значення для зони південного Степу України, особливо в останні роки, коли часто спостерігаються посушливі умови допосівного періоду озимих культур. Внаслідок чого строки сівби відтермінуються на більш пізні і майже кожного року 20 % площ пшениці озимої висівається пізно. Тому дуже важливо обробити насіння рістстимулюючими препаратами для пришвидшення появи сходів. До складу Скарлету якраз входить такий біоактиватор рістстимулюючої дії, який значно впливає на появу сходів і візуально можна спостерігати краще стартове зростання сходів культури та, завдяки розвитку додаткових бічних корінців, поліпшене вкорінення. Фаза масового кущіння на варіанті Скарлет настала на два дні раніше, коренева система рослин розвинута більш інтенсивно, що свідчить про стимулюючу дію нового препарату на проростки та молоді рослини озимої пшениці. Так, у фазу осіннього кущіння  надземна маса зразка пшениці на контрольному варіанті становила 503,6 г/м2, висота – 21,4 см, кількість рослин і стебел – 221 і 1113 шт./м2, а на варіанті з протруювачем Скарлет – 616,5 г/м2, 26,2 см, 260 і 1505 шт./м2, відповідно, або на 112,9 г/м2, 4,8 см, 39 і 392 шт./м2 більше (табл. 2) і (фото 2).

Це свідчить про те, що протруювання насіння препаратом Скарлет усуває потребу додаткового витрачання коштів на різні регулятори росту.

Таблиця 2. Біометричні показники рослин пшениці озимої залежно від протруювання

насіння Скарлетом

Варіант

Вага зразка, г/м2

Кількість, шт./м2

Висота рослин, см

рослин

стебел

Контроль

503,6

221

1113

21,4

Скарлет

616,5

260

1505

26,2

 

Фото 2. Ефективність застосування протруйника Скарлет (0,4 л/т) у фазу осіннього  кущіння