Ще за шкільної програми ми пам’ятаємо, що за величиною часток речовин, що складають дисперс¬ну фазу, дисперсні системи діляться на грубодисперсні (суспензії, емульсії, порошки) з розмірами часток більше 100 нм і тонкодисперсні (колоїдні розчини або колоїдні системи) з розмірами часток від 100 до 1 нм.
Якщо ж речовина за своїм розміром менша Інм, утворюється гомогенна система — розчин. Він од¬норідний, поверхні розділу між частками і середовищем немає. Дисперсні системи і розчини дуже важливі в повсякденному житті і в природі. Проаналізуймо самі: без нільського мула не відбулася б велика цивілізація Давнього Єгипту; без води, повітря, гірських порід і мінералів взагалі б не існувала жива планета — наш загальний будинок — Земля; без кліток не було б живих організмів і так далі.

Ефективність застосування пестицидів значною мірою залежить від форми препарату та умов, за яких відбувається його контакт із шкідливими організмами. Для застосування в сільському госпо-дарстві виготовляють різні препаративні форми пестицидів.
Завесі («взвеси» рос.) — дисперсні, непрозорі системи, розмір частки фази яких більше 100 нм., ми можемо їх побачити неозброєним оком. Дисперсна фаза і дисперсне середовище легко розділяють¬ся відстоюванням, фільтруванням. Такі системи поділяють на:
1. Суспензії — зависі твердих частинок у рідкому середовищі. Тобто це грубодисперсні системи, в яких дисперсною фазою є тверда речовина, а дисперсійною — рідина, у якій тверда речовина практично не розчиняється. Наприклад, аби виготовити водну суспензію глини, її подрібнюють на тонкий порошок, висипають у воду та ретельно перемішують. З повсякденного досвіду ви, напевно, знаєте, що поступово частинки глини під дією сили земного тяжіння осядуть на дно посудини. Це зумовлено тим, що частинки суспензій не виявляють броунівського руху. Процес сідання триватиме тим довше, чим дрібніші частинки дисперсної фази.
2. Емульсії — дисперсні системи, в яких і дисперсна, й дисперсійна фази — рідини, що не змішу¬ються. Виготовити емульсію можна, наприклад, тривалим збовтуванням суміші води та олії. Це до¬бре відомі вам молоко, лімфа, водоемульсивні фарби і т.д.

А що ж таке КОЛОЇДНІ СИСТЕ¬МИ, КОЛОЇДНІ РОЗЧИНИ?

Колоїдні системи (від латинського слова «соlа» - клей) — це такі дисперсні системи, в яких розмір часток фази від 100 до 1 нм. Ці частки не видно неозброє¬ним оком, і дисперсна фаза і дис¬персне середовище в таких систе¬мах відстоюванням розділяються дуже важко.
З курсу загальної біології Вам ві¬домо, що частки такого розміру можна виявити за допомогою уль-трамікроскопа, в якому викорис¬товується принцип розсіювання світла. Завдяки цьому колоїдна частка в нім здається яскравою крапкою на темному фоні. їх під¬розділяють на золи (колоїдні роз-чини) і гелі (холодці).

 

 

 

 

Колоїдні розчини, або золи.

Це більшість рідин живої клітини

(цитоплазма, ядерний сік — каріоплазма, вміст органоїдів і вакуолей). І живого організму вціло- му (кров, лімфа, тканин - на рідина, травні соки і так далі). Такі системи утворюють клеї, крох­маль, білки, деякі полі­мери. Золі ґрунтів забез­печують їхню родючість. Добування й застосуван­ня водних золів золота описано у китайських книгах з медицини (І ст. до н. е.), наукових пра­цях Парацельса. Пре­парати на основі золів срібла, золота, платини використовують у меди­цині як дезінфікуючі за- соби та маркери (визначники) небезпечних хвороб.

 

Характерна властивість колоїдних розчинів — їх прозорість. Колоїдні розчини зовні схожі на істинні розчини і відрізняються лише тим, що промінь світла проходячи через золь розсіюється, таким чи­ном, що його шлях стає видимим. Явище зумовлене тим, що розміри частинок дисперсної фази золю достатньо великі, аби розсіювати світло.

Характерна властивість колоїдних розчинів — їх прозорість. Колоїдні розчини зовні схожі на істинні розчини і відрізняються лише тим, що промінь світла проходячи через золь розсіюється, таким чи­ном, що його шлях стає видимим. Явище зумовлене тим, що розміри частинок дисперсної фази золю достатньо великі, аби розсіювати світло.

 

Колоїдні розчини містять частинки твердої речовини (міцели), які пере­бувають у броунівському русі. Саме він перешко­джає осіданню частинок дисперсної фази під дією сили тяжіння і є однією з причин стійкості колоїд­них розчинів. Якщо золі й відстоюються, то дуже повільно (інколи за кіль­ка років). Частинки дис­персної фази колоїдних розчинів неможливо від­окремити від дисперсій­ної фази фільтруванням. За допомогою звичайних центрифуг також прак­тично неможливо розді­лити колоїдний розчин на його складові.

 

Колоїдні системи (колоїдні розчини та мікроемульсії)  лише  їх абсолютна досконалість , їх переваги дозволять гарантовано отримати Вам високий якісний врожай та примножити прибуток.